Полуниця Брілла (Brilla) — надранній сорт італійської селекції, який починає плодоносити з середини–кінця травня. Відзначається стабільною врожайністю та тривалим періодом збору. З одного куща отримують у середньому 1,0–1,5 кг ягід, а за належного догляду — понад 1 кг гарантовано.
Кущі високі, об’ємні, з насичено-зеленим листям. Формують кілька ріжків із потужними плодоносними черешками, що забезпечує добру закладку врожаю. Сорт придатний для вирощування у відкритому та закритому ґрунті, зокрема в плівкових теплицях, добре адаптований до умов України.
Ягоди великі, середньою масою близько 30 г, правильної видовжено-конічної форми, яскравого червоно-жовтогарячого відтінку з привабливим блиском. М’якоть щільна, соковита. Смак гармонійний і насичений, із переважанням солодкості над кислинкою (показник Brix 7,7 — високий для полуниці).
Плоди не підгорають на сонці, добре переносять спеку та посуху, а також прохолодну й дощову погоду в період збору. Сорт має високу стійкість до сірої гнилі та добру толерантність до інших захворювань, що дозволяє вирощувати його з мінімальним використанням засобів захисту.

Ідеальні умови для вирощування: вирощування полуниці варто починати з правильно обраної ділянки. Найкраще підходить рівне, добре освітлене місце без застою води та сильних протягів. Полуниця любить сонце — від цього залежить солодкість і розмір ягід. Не варто висаджувати її після картоплі, томатів чи інших пасльонових культур. Кращі попередники — зернові, бобові, зелень.
Для кращого результату грядки формують піднятими та вкривають мульчею — соломою або чорним агроволокном. Мульчування зменшує кількість бур’янів, зберігає вологу, пришвидшує прогрівання ґрунту й допомагає зберегти ягоди чистими. Полив зазвичай організовують крапельний — це економить воду та дозволяє одночасно вносити добрива.
Ґрунт має бути легкий або середній за механічним складом, родючий, добре дренований. Оптимальний рівень pH — 5,5–6,5 (слабокислий). Перед посадкою ділянку перекопують, вносять перегній або компост (3–5 кг/м²), за потреби додають фосфорно-калійні добрива. Ґрунт повинен бути пухким і зволоженим, без великих грудок.
Схема посадки залежить від способу вирощування. При кущовій системі рослини висаджують щільніше: відстань між кущами становить 25–35 см, між рядами — 60–80 см. Часто формують підняті грядки з двома рядами в шаховому порядку. Вуса при цьому видаляють, щоб рослина спрямовувала сили на формування ягід. Такий спосіб дає високу врожайність, але плантацію зазвичай використовують 1–2 роки.
Килимово-смугова система передбачає більшу відстань: 30–40 см між рослинами та 80–100 см між рядами. Вуса частково залишають, і з часом формується щільна плодова смуга. Цей метод менш інтенсивний, проте простіший у догляді й підходить для холодніших регіонів.
Під час посадки важливо правильно розмістити рослину: точка росту повинна залишатися на рівні ґрунту — не заглиблена й не піднята над поверхнею. Після висаджування кущі рясно поливають. Для кращого результату грядки мульчують соломою або агроволокном, що допомагає зберегти вологу, зменшити ріст бур’янів і підтримувати ягоди чистими.
Немає відгуків про цей товар, станьте першим, залиште свій відгук.
Немає питань про даний товар, станьте першим і задайте своє питання.