Пушкінія Scilloides var. libanotica (5 шт. в упаковці)

Пушкінія Scilloides var. libanotica - це ботанічна назва класичного виду пушкінії, який найчастіше зустрічається в садах і пропонується у продажу. Його можна впізнати за світло-блакитними квітками з чіткою блакитною жилкою по центру пелюстки. Це виглядає дуже ефектно з близької відстані, хоча загальний вигляд — ніжний і стриманий. Кущики компактні, але щільні, що робить цю рослину зручною для бордюрів, посадки групами або точково між іншими весняними квітами.

Вона легко вирощується навіть на не надто доглянутих ділянках. Головне — щоб ґрунт був не важкий і не надто вологий. Ідеально підходить для тих, хто не хоче щороку турбуватись про пересадки чи викопування. Посадив — і забув: вона сама розквітне навесні та потішить квітами ще до того, як зацвітуть тюльпани чи мускарі.

Фактично, це — одна з найбільш вдячних весняних рослин. Її можна висадити й забути, а навесні вона з’явиться першою і допоможе створити враження живого, теплого простору. У неї висока морозостійкість, майже не уражується хворобами й не привертає шкідників. Тож якщо ви тільки починаєте знайомство з весняними цибулинними — пушкінія цього сорту варта вашої уваги.

Ідеальні умови для вирощування: пушкінія - одна з найперших весняних квітів, і саме тому вона така бажана в кожному саду. Її ніжні блакитно-білі квітки з’являються ще до того, як повністю зійде сніг, і щороку повертаються без зайвих зусиль. Щоб ця невибаглива красуня почувалась у вашому саду комфортно, варто підібрати для неї правильне місце.

Ідеально — сонячна або напівзатінена ділянка, наприклад, під листяним деревом, яке ще не дає тіні навесні. У такому місці вона отримає багато світла на початку сезону, а влітку — трохи захисту від спеки. Ґрунт має бути легкий, пухкий і добре дренований. У важкому або застійному ґрунті цибулини можуть загнивати.

Посадку проводять восени, орієнтовно в жовтні, коли температура вже знижується, але ґрунт ще не мерзлий. Цибулинки заглиблюють на 5–8 см, залишаючи між ними по 5–10 см. Поливати після посадки треба помірно, просто щоб зволожити землю, а не перезволожити її. Навесні, після появи зелені, пушкінію поливають регулярно, особливо в суху погоду.

Важливо не допускати пересихання ґрунту в період активного росту. Коли рослина відцвіте, листя не обрізають — його треба залишити, щоб цибулина змогла накопичити поживні речовини. У цей період також можна підживити рослину калійним добривом.

У більшості регіонів України пушкінія добре зимує без укриття. Якщо зими у вашій місцевості дуже суворі (нижче –15°C), варто замульчувати ділянку торфом, перегноєм або просто шаром сухого листя. Через 3–4 роки рослини бажано пересадити — викопати, поділити гнізда цибулин і висадити знову. Це не обов’язково, але допоможе уникнути дрібнішання квіток.