Іксія Paniculata Eos (5 шт. в упаковці)

Іксія Paniculata Eos - досить рідко зустрічається на ринку взагалі, і ми впевнені, що ці незвичайні квіти зроблять ваш день, коли з'являться вже на початку літа. Суцвіття утворюються з кількох зіркоподібних абрикосових квіток, що широко розпускають свою форму - вони надзвичайно ефектні. Це теплий, затишний відтінок, який створює контраст з вашою схемою посадки, але не спричиняє конфлікту з іншими рослинами та не є надто різким.

В народі цю квітку часто називають “Запашний гладіолус”, і це справді так - насичений аромат, що відчуваються далеко за межами ділянки вам гарантовано! Рослина сама досить компактна - до 50 см заввишки - а тому вона справді елегантно виглядає в компанії будь-яких інших квітів.

Трав'янисте листя та жорсткі прямостоячі стебла роблять їх чудовими для бордюрів з декоративними травами та іншими багаторічниками. Також саджайте серед алліумів – пізніше квітучі види ідеально доповнять їх своїми насиченими фіолетовими та бордовими кольорами.

Ідеальні умови для вирощування: перше, що варто пам’ятати, це те, що іксія - це сонцелюбна рослина, а тому висаджувати її треба лише на сонячних місцях. Вона найкраще почувається на відкритих, добре освітлених ділянках, захищених від сильного вітру. Її стрункі квітконоси не люблять тіні від високих сусідів, тому поруч краще не висаджувати півонії, троянди чи хризантеми. Натомість іксія чудово виглядає у компанії низькорослих весняних багаторічників: вона плавно підхоплює хвилю цвітіння після первоцвітів і додає клумбі нової динаміки.

Для посадки підходить пухкий, поживний, добре дренований ґрунт — головне, щоб не було застою води. У відкритий ґрунт цибулини висаджують наприкінці квітня або на початку травня, на глибину 4–6 см. У контейнери чи горщики — аналогічно, дотримуючись тієї ж глибини. Перед посадкою замочування не потрібне. Щоб продовжити період цвітіння, варто висаджувати іксію партіями з інтервалом у 7–10 днів — це дозволить вам довше насолоджуватись яскравими квітами.

У догляді іксія невибаглива: їй достатньо регулярного поливу без надлишку, періодичного підживлення добривом для квітучих рослин та легкого притінення в середині літа, коли сонце найбільш активне. Це дозволить уникнути опіків і зберегти декоративність листя до кінця сезону.

У нашому кліматі іксія не зимує, тому восени, коли листя почне жовтіти, цибулини потрібно викопати, просушити і зберігати у сухому, прохолодному приміщенні — наприклад, у підвалі. У південних регіонах з м’якою зимою можна залишити рослину в ґрунті, але обов’язково вкривати на зиму.