Оксаліс (Кислиця) Papilionacea (3 шт. в упаковці)

Оксаліс білий Spp. Papilionacea - це ніжна декоративна кислиця, яка чудово підходить для домашнього вирощування, а в теплий сезон може прикрашати сад або контейнерні композиції. Її маленькі білі квіти виглядають дуже тендітно на фоні темно-зеленого трикутного листя, що нагадує конюшину. Завдяки такому поєднанню рослина виглядає легко й дуже природно, ніби білі квіткові метелики ніжно розкриваються над темною конюшиновою зеленню.

Рослина виростає приблизно до 20 см заввишки та протягом літа активно нарощує нові листочки й формує квіти. Листя оксалісу декоративне, трикутної форми, темно-зелене, тому кущик має гарний вигляд навіть поза періодом цвітіння. Оксаліс можна вирощувати в горщиках на підвіконні, у кашпо, контейнерах або висаджувати у відкритий ґрунт навесні, коли мине загроза сильних холодів.

Оксаліс найкраще росте на сонячній або добре освітленій ділянці, але не любить густої тіні. Цибулини висаджують на глибину приблизно 5-7 см, за схемою, подібною до посадки гладіолусів. Якщо посадковий матеріал отримано раніше, до висадки його можна зберігати в холодильнику. При вирощуванні у відкритому ґрунті на зиму цибулини варто викопати, просушити та зберігати до весняної посадки в сухому приміщенні за температури +7...+12°C.

Ідеальні умови для вирощування: оксаліс, або ж кислиця, це рослина, яка легко вкорінюється як у саду, так і в горщику на підвіконні. Проте щоб вона дійсно радувала рясним цвітінням і гарними листочками, потрібно дотримуватись кількох важливих умов. Передовсім, пам’ятайте, що оксаліс потребує легкого, добре зволоженого, але дренованого ґрунту. Якщо вода застоюється — це може швидко призвести до загнивання коріння.

Найкраще місце для посадки — сонячна ділянка з легким затінком у найспекотніші години. Тобто, ідеально, якщо сонце буде вранці або ввечері, а вдень — розсіяне світло. Саме в таких умовах кислиця розкриває свої ніжні квіти і формує щільний декоративний кущ з листя.

Поливати оксаліс потрібно регулярно і рясно, особливо влітку. У спеку не варто допускати повного пересихання землі, але при цьому важливо пам’ятати про дренаж — надлишок води коріння не терпить. Після завершення періоду цвітіння полив скорочують, і вже ближче до зими рослину можна залишити в землі, просто вкривши ділянку шаром листя або торфу — цього буде цілком достатньо, щоб цибулинки перезимували.

У кімнатних умовах оксаліс відчуває себе добре при температурі від +22 до +25 °C у теплу пору року. Взимку йому бажано забезпечити прохолоду — не нижче +12 °C. Обприскувати не обов’язково, але влітку, якщо дуже душно, допускається легке зволоження листя перевареною водою.

Підживлення має бути регулярним, але в помірних кількостях. Раз на два-три тижні вносьте комплексне мінеральне добриво — бажано в половинній концентрації від рекомендованої. Це забезпечить здорове зростання без ризику перегодовування. Пересадку в саду варто проводити раз на 2–3 роки, а для горщикових рослин — щороку. Важливо не травмувати коріння: якщо ви не плануєте поділ кущика, просто пересадіть його з грудкою землі в новий горщик з дренажним шаром.