Черешня Дачниця (жовта)

Черешня Дачниця — улюблений жовтий сорт в нашому каталозі, що завоював собі неабиякої популярності серед українських садівників. Дерево середньоросле, з округлою, добре освітленою кроною, не загущується і не потребує складного формування. Починає плодоносити на 3–4 рік після посадки. Термін дозрівання — середньоранній, зазвичай середина червня. Цей сорт легко переносить українську зиму, адже має добру морозостійкість, а ще стійкий до основних хвороб черешні, включно з коккомікозом.

Плоди досить великі, вирівняні, насичено-жовтого, навіть золотавого кольору. М’якоть соковита, ніжна, з гармонійним кисло-солодким смаком — приємна як у свіжому вигляді, так і для варення, джемів чи заморожування. Кісточка маленька й легко відділяється, а шкірочка тоненька, але міцна, що забезпечує гарну транспортабельність. Смак сподобається і дітям, і дорослим — соковитий та солодкий в міру.

Дуже добре запилюється іншими черешнями з середнім терміном цвітіння та щороку дає дуже рясний врожай - до 45 кг з дерева.

Ідеальні умови для вирощування: найкращий час для посадки — рання весна (до розпускання бруньок) або осінь (у жовтні), коли саджанець ще не пішов у ріст. У регіонах із суворими зимами весняна посадка є більш надійною, оскільки деревце встигне добре вкоренитися до морозів.

Для черешні потрібно обирати відкриту, добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Найкраще вона росте на південних або південно-західних схилах. Це культура, яка не терпить затінення — у тіні вона буде слабо цвісти, а ягоди дрібнішатимуть. Не можна садити черешню в низинах, де застоюється холодне повітря і вода. Ґрунти мають бути легкі, добре дреновані, з нейтральною або слабколужною реакцією. Якщо ґрунт кислий — обов’язкове вапнування. Не підходять важкі глинисті або надто вологі ділянки — коріння черешні не терпить перезволоження.

У перші 2–3 роки важливий регулярний полив, особливо у спеку та під час формування плодів. У посушливі періоди навіть дорослі дерева потребують вологи, інакше ягоди можуть обсипатися або не налитися. Черешня не любить застою води, тому поливати треба рясно, але рідко.

Не менш важливим є формування крони — черешня швидко росте й без регулярної обрізки загущується. Щороку навесні видаляють хворі, поламані гілки та проріджують середину. Зимостійкість черешні середня, тому в холодних регіонах молоді деревця бажано вкривати, а пристовбурні кола — мульчувати й підсипати сніг.