Півонія Amalia Olsen (1 шт. в упаковці)

Півонія Amalia Olsen - елегантний та витончений сорт, що вважається класикою серед білоквіткових півонії. Суцвіття великі, до 20 см, з щільними пелюстками кремово-білого кольору, які поступово розкриваються в майже ідеальну кулясту форму. Центральна частина має злегка жовтуватий відтінок, що особливо помітно у півтіні. Цвітіння відбувається у середні строки, зазвичай у другій половині травня або на початку червня.

Кущ росте до 80–90 см, тримає форму, стебла досить міцні та грубі, але іноді під вагою квітів можуть потребувати легкої опори. Листя темно-зелене, гладке, довго не втрачає декоративності.

Особливість сорту — дуже приємний аромат із кремово-ванільними нотами, який стає сильнішим у вечірній час. Незважаючи на свою декоративність, ця красуня досить невибаглива: добре переносить як спеку, так і короткочасне перезволоження, але, звісно, найкраще почувається в родючому ґрунті на сонячному місці.

Цей сорт ідеально пасує до біло-рожевих композицій або як фон для більш яскравих півоній. В саду він виглядає дуже ніжно, а в букетах тримається довго та не осипається впродовж 15-20 днів, тож саме через її так полюбили флористи з усього світу.

Ідеальні умови для вирощування: за правильної посадки та догляду півонія може рости на одному місці понад 40 років, а тому так важливо забезпечити її всіма необхідними умовами. Почнемо з найголовнішого: світло і спокій. Обирайте ділянку, де півонії отримуватимуть щонайменше 6 годин сонця на день, але при цьому будуть захищені від сильного вітру. Їм потрібен родючий, добре дренований суглинковий ґрунт із нейтральною або слабколужною реакцією (pH 6,5–7,5). Надлишкова волога — ворог коріння, тому ділянка не повинна підтоплюватися.

Вибране місце слід добре підготувати: яма глибиною 70–80 см, на дні — дренаж (щебінь або гравій), а зверху — суміш садового ґрунту, перегною й трохи деревного попелу. Головне правило — не заглиблюйте бруньки: вони повинні бути на глибині 3–5 см від поверхні. Це критично, бо занадто глибока посадка може повністю зупинити цвітіння. Відстань між кущами — не менше 1 метра, півонії люблять простір навколо себе.

Полив — помірний, особливо в спеку, але без застою води. Навесні варто внести комплексне мінеральне добриво, а під час бутонізації — ще раз. Не забувайте прибирати бур’яни і підв’язувати квітконоси, бо великі голівки часто хиляться до землі.

Після цвітіння — обріжте зів’ялі квіти, а восени, коли листя повністю пожовкне — зріжте кущі до 10 см над землею. Пересаджувати півонії не варто щороку — вони цього не люблять, і розквітають найкраще, коли ростуть на одному місці багато років.