Амариліс Papilio (Гіппеаструм-метелик)

Амариліс Papilio (Папіліо) — (гіппеаструм-метелик) відрізняється від більшості традиційних гібридів своїм незвичним, асиметричним розташуванням пелюсток і строкатим забарвленням, яке більше нагадує екзотичні тропічні орхідеї, ніж звичайні амариліси.

Квіти цього сорту мають діаметр до 15 см, з характерним світло-зеленим тоном, на якому контрастно проступають бордові або винно-червоні прожилки. Самі пелюстки мають вузьку, видовжену форму і трохи викривлену структуру, що підсилює асоціації з крилами метелика. Розкриті квітки завжди виглядають дещо індивідуально, через що кожна рослина має унікальний вигляд.

Квітконоси досить міцні, прямі, сягають 50–60 см у висоту. Цей сорт формує один або два квітконоси за сезон, і на кожному розпускається зазвичай 2–4 квітки, які зберігаються на рослині до 10 днів. Листя — довге, м’яке, ременевидне, насиченого темно-зеленого кольору, що добре гармонує з блідо-зеленим тоном квітів. Рослина тримає форму, не вимагаючи підв’язування, і досить повільно витягується. У зрізі квітки цього сорту використовуються рідко, оскільки основна їхня привабливість розкривається саме при спостереженні за живою рослиною у горщику.

А ще він вважається одним із найбільш стійких сортів серед гіппеаструмів — він менш вибагливий до вологи і рідше за інші сорти уражується грибковими захворюваннями. Його часто вибирають як сорт для досвідчених колекціонерів або любителів екзотичних форм, адже цей амариліс не підпадає під стандартну класифікацію подвійних або класичних квіток. Його варто розглядати як елемент ботанічної колекції, а не як звичну прикрасу — у цьому його основна цінність.

Ідеальні умови для вирощування: посадка амарилісу в квітковому горщику може бути здійснена в різний час року. Найкраще це робити навесні, хоча можна почати і пізно восени, якщо сезон виявився теплим. Для посадки необхідно вибрати горщик, який буде глибоким, але не дуже широким, щоб коріння рослини мало достатньо місця для розвитку. Важливо також забезпечити належний дренаж на дні горщика, використовуючи, наприклад, биту цеглу чи керамзит. Ґрунт має бути пухким і багатим на поживні речовини, з хорошою водопроникністю.

Посадка амарилісу в ґрунт зазвичай проводиться в травні-червні, коли погодні умови сприяють активному росту рослини. Досить важливим етапом є вибір місця для посадки: культура любить добре освітлені ділянки з живильним ґрунтом, тому якщо ґрунт бідний, можна додати гумус та органічні добрива. Під час посадки цибулини повинні знаходитися на глибині близько 20 см, із відстанню 30 см між ними. Після посадки полив слід проводити помірно, щоб не стимулювати надмірний ріст зеленої маси, що може негативно вплинути на квітки. Коли квітконос досягне висоти 7-10 см, потрібно збільшити полив і встановити опору для стебла.

Враховуючи, що його цвітіння припадає на осінь і зиму, коли світловий день коротший, рослині слід додавати штучне освітлення. Найкращими місцями для його розташування є південні або південно-східні вікна.

Що стосується вологості, амариліс не потребує додаткового обприскування, якщо вологість в кімнаті нормальна. Однак якщо повітря занадто сухе, можна злегка зволожити ґрунт. У період спокою обприскування припиняється. Для уникнення пересихання ґрунт можна зволожувати раз на 20 днів. Полив повинен бути помірним, особливо під час вегетації. Коли квітконос досягає 7-10 см, полив збільшується, але завжди потрібно стежити, щоб вода не застоювалася в горщику, що може призвести до загнивання коренів.