Абрикос NJA-19 (Середньостиглий)

Абрикос NJA-19 — сорт, родом із США, що був створений спеціально для складних кліматичних умов. Він приваблює своєю стабільністю та раннім плодоношенням — урожай можна збирати вже в першій половині липня. Дерева середньорослі, з міцним скелетом, добре переносять зиму і весняні коливання температур. Цвітіння відбувається досить пізно, тому ризик пошкодження квіток пізніми заморозками знижується.

Плоди — округлі, середнього розміру, привабливого жовто-помаранчевого кольору з легким рум’янцем. М’якоть щільна, яскраво-помаранчева, солодка, з характерним абрикосовим ароматом. Кісточка легко відділяється. Абрикоси добре тримаються на дереві й не обсипаються при стиглості. Завдяки щільній м’якоті сорт підходить як для свіжого споживання, так і для переробки — компотів, джемів, сушки.

Сорт самозаплідний, але краще плодоносить за наявності запилювачів. Плодоносити починає на 2–3 рік після посадки. Потребує помірного поливу та формувальної обрізки для забезпечення провітрювання крони.

Ідеальні умови для вирощування: ні для кого не секрет, що абрикоса - дуже теплолюбна та світлолюбна рослина. Раптові заморозки чи похолодання - і рясних плодів не дочекаєтесь. Тому найважливіше для неї — це місце. Обирайте добре освітлену ділянку, захищену від холодних північних вітрів, бажано з південного або південно-західного боку саду. Ідеально, якщо поруч буде якась природна перешкода від вітру — паркан, будівля або жива огорожа. У тіні або в низинах абрикоса страждатиме від заморозків і нестачі тепла.

Ґрунт має бути легкий, пухкий і добре дренований. Абрикоса не терпить застою води та важких, глинистих ґрунтів. Найкраще вона росте на суглинкових або супіщаних ґрунтах із нейтральною або слаболужною реакцією. Якщо ґрунт кислий — варто внести доломітове борошно або золу. Посадкову яму готують заздалегідь — приблизно 60×60×60 см, з додаванням перегною, золи й піску. На дно бажано викласти дренажний шар — биту цеглу, щебінь або гравій. Коренева шийка після посадки повинна залишатися трохи вище рівня ґрунту (на 4–5 см), щоб уникнути підпрівання.

Садити абрикосу найкраще навесні — до розпускання бруньок. Якщо садите восени — обов’язково забезпечте якісне укриття. У перший рік дерево поливають регулярно, але не надмірно — абрикоса боїться перезволоження. Доросле дерево потребує поливу в найважливіші періоди: після цвітіння, під час формування зав’язі та за кілька тижнів до збору врожаю.

Обрізка — важлива частина догляду: її проводять навесні, видаляючи сухі, хворі або загущуючі гілки. Для доброго росту й плодоношення абрикосу підживлюють — навесні азотними добривами, улітку — фосфорно-калійними. У регіонах з морозними зимами молоді дерева вкривають, а стовбури білять вапном. При правильному догляді абрикоса буде тішити вас солодкими плодами багато років поспіль.