Абрикос Цунамі (ранній сорт)

Абрикос Цунамі — сорт, що справді виправдовує свою назву. Він дає цілу хвилю яскравих, великих абрикосів раніше за більшість інших сортів — вже на початку липня. Його вивели у Франції для комерційного вирощування, тож він відмінно підходить як для домашніх садів, так і для ринку. Дерево сильноросле, з широкою кроною. Витривалий до змін погоди та весняних коливань температур.

Плоди видовжено-овальної форми, великі, вагою 80–100 г, насиченого помаранчевого кольору з рожевим рум’янцем. Шкірка тонка, але міцна, не тріскається. М’якоть щільна, ароматна, дуже солодка, з ледь відчутною кислинкою. Абрикоси не обсипаються, добре тримаються на гілках і мають товарний вигляд навіть після збору та транспортування.

Він частково самоплідний, але для стабільних урожаїв бажано мати поруч інші сорти. Йому потрібен дренований, родючий ґрунт та сонячна ділянка. Сорт підходить як для початківців, так і для досвідчених садівників.

Ідеальні умови для вирощування: ні для кого не секрет, що абрикоса - дуже теплолюбна та світлолюбна рослина. Раптові заморозки чи похолодання - і рясних плодів не дочекаєтесь. Тому найважливіше для неї — це місце. Обирайте добре освітлену ділянку, захищену від холодних північних вітрів, бажано з південного або південно-західного боку саду. Ідеально, якщо поруч буде якась природна перешкода від вітру — паркан, будівля або жива огорожа. У тіні або в низинах абрикоса страждатиме від заморозків і нестачі тепла.

Ґрунт має бути легкий, пухкий і добре дренований. Абрикоса не терпить застою води та важких, глинистих ґрунтів. Найкраще вона росте на суглинкових або супіщаних ґрунтах із нейтральною або слаболужною реакцією. Якщо ґрунт кислий — варто внести доломітове борошно або золу. Посадкову яму готують заздалегідь — приблизно 60×60×60 см, з додаванням перегною, золи й піску. На дно бажано викласти дренажний шар — биту цеглу, щебінь або гравій. Коренева шийка після посадки повинна залишатися трохи вище рівня ґрунту (на 4–5 см), щоб уникнути підпрівання.

Садити абрикосу найкраще навесні — до розпускання бруньок. Якщо садите восени — обов’язково забезпечте якісне укриття. У перший рік дерево поливають регулярно, але не надмірно — абрикоса боїться перезволоження. Доросле дерево потребує поливу в найважливіші періоди: після цвітіння, під час формування зав’язі та за кілька тижнів до збору врожаю.

Обрізка — важлива частина догляду: її проводять навесні, видаляючи сухі, хворі або загущуючі гілки. Для доброго росту й плодоношення абрикосу підживлюють — навесні азотними добривами, улітку — фосфорно-калійними. У регіонах з морозними зимами молоді дерева вкривають, а стовбури білять вапном. При правильному догляді абрикоса буде тішити вас солодкими плодами багато років поспіль.