Троянди - це квіткові рослини, які завжди захоплювали своєю витонченістю та красою. Їхні розкішні квіти є справжньою прикрасою садів будь-якого стилю. Різноманітність сортів і видів троянд дозволяє садівникам вибирати рослини відповідно до своїх уподобань та умов вирощування. Але щоб виростити здорові й квітучі троянди, необхідно знати не лише про їхні сорти, а й особливості посадки, догляду, вирощування та як боротися з хворобами й шкідниками.
ЧАРІВНИЙ СВІТ РІЗНОВИДІВ ТРОЯНД
Загальну кількість сортів троянд зараз не перерахувати, адже селекціонери з кожного куточку світу виводять все більше й більше нових видів цієї чарівної квітки. Орієнтовна кількість – понад тридцять тисяч, а загальна класифікація така велика й заплутана, що годі й розібратися.
Ми ж спробуємо згадати найбільш популярні види й сорти цієї величної та надзвичайної квітки.
Чайно-гібридні троянди - це один з найпопулярніших сортів серед садівників. Вони відомі своєю витонченою формою квітки та постійним цвітінням протягом сезону. Висота куща зазвичай становить від 60 до 100 см, що робить їх компактними та ідеальними для вирощування в квітниках. Основною рисою чайно-гібридних троянд є великі бутони діаметром 10-14 см.
Квіти можуть бути махровими (25-35 пелюсток) або густомахровими (50-60 пелюсток), і їхнє забарвлення вражає різноманітністю. Відтінки варіюються від ніжно-рожевих до насичено-червоних, що робить цей сорт одним із найкращих для зрізу квітів у букети. Найпопулярніші сорти: Dolcetto, Amazing Grace, Pure Blonde, Esperance, Eva, Kerio, Catalina, Red Eyes, Duett, Stephen Rulo, Rene Goscinny, Lovely Rhodos, Cherry Brandy, Amnesia, Penny Lane, Verano, Kordes Jubilee.
Низькорослі бордюрні троянди користуються такою ж популярністю серед флористів і ландшафтних дизайнерів, як і троянди звичайної висоти. Вони ідеально підходять для оформлення клумб і бордюрів завдяки компактним розмірам (висота квітконоса до 55-60 см). Бордюрні сорти троянд прекрасно підходять для невеликих посадок, а також для вирощування у вазонах і контейнерах в приміщеннях.
Ці троянди вражають не тільки розмаїттям форм бутонів, текстурою пелюсток і пишними суцвіттями, але й широкою палітрою відтінків: рожеві, червоні, жовті, білі, бордові, а також однотонні і двоколірні варіанти.
Плетисті троянди - це справжні королеви вертикального озеленення. Їхні пагони можуть досягати довжини до 5 м і більше. Сорти бувають одноразово та повторно квітучими, що дозволяє створювати тривалі декоративні акценти на стінах будівель, арках або шпалерах. Плетисті троянди чудово поєднуються з архітектурними елементами і є незамінними при оформленні пергол і альтанок. Серед ряду сортів плетистих троянд, особливо виділяють: Black Queen, Pierre de Ronsard, Naheglut, Elfe, Golden Gate, Schneewalzer, Sympathy, Rose de Tolbiac, Cyrano de Bergerac, Twist, Sunset.
Англійські троянди поєднують гармонійну форму та неперевершений аромат старовинних сортів з найкращими властивостями сучасних троянд. Вони надійні, витривалі, та стійкі до хвороб та морозів, а також відзначаються рясним і багаторазовим цвітінням. Ці сорти були створені Девідом Остіном шляхом схрещування французьких, дамаських, бурбонських та інших старовинних троянд з сучасними чайно-гібридними та флорибунда. Характерними рисами англійських троянд є старовинний тип квітки, інтенсивний аромат, здатність до повторного цвітіння, стійке зростання і витривалість до несприятливих умов.
Флорібудна, на відміну від поліантових троянд, має більші квіти (4-8 см в діаметрі) та міцніші кущі. Ці троянди можуть бути різної висоти: від 40 см до 1 м і більше. Їхні квіти бувають простими, напівмахровими і густомахровими, а палітра відтінків включає всі можливі кольори, що робить флорибунду улюбленою серед ландшафтних дизайнерів.
Мускусні троянди отримали свою назву завдяки солодкому, пряному аромату, схожому на запах справжнього мускусу. Однією з головних переваг мускусних троянд є надзвичайно рясне цвітіння, при якому листя часто майже не видно через велику кількість квіток. Кожен базальний пагін завершується пишною шапкою квітів, після чого рослина випускає бічні гілочки з бутонами, забезпечуючи цвітіння зверху донизу. Деякі сорти мають короткий період «відпочинку», тому їх можна назвати майже безперервно квітучими. Крім того, у мускусних троянд часто всі квітки в суцвітті розпускаються одночасно, що створює ефектний вигляд.
Троянди японської селекції вражають своєю унікальністю. Головна їхня відмінність від європейських сортів полягає в незвичайній формі бутонів та хвилястих, оксамитових пелюстках. Ці сорти, виведені Дзунко Кавамото, відзначаються ніжністю, романтичністю та жіночністю. Їхні пастельні відтінки зачаровують, а багатий аромат вражає. Японські троянди особливі, і побачивши їх один раз, важко забути. Їхня краса не залишає байдужими, а різноманіття сортів дозволяє обрати ідеальний варіант для будь-якого саду, хоча вибір може бути непростим.
Ґрунтопокривні троянди — це розлогі кущі, здатні створити квітучий килим на будь-якій ділянці. Вони мають широкий асортимент сортів, що дозволяє підібрати рослини за розміром, кольором, зимостійкістю та простотою догляду. Невибагливі у догляді, ці троянди можуть рясно вкривати землю квітучими чагарниками при мінімальних зусиллях.
Махрова англійська троянда — це сравжнє втілення елегантності, її великі ніжно-рожеві квіти з 70–120 шовковистих пелюсток мають чарівну чашоподібну форму. Ця троянда не лише прикрасить сад своїм виглядом, але й може покрити арку, досягаючи 3–7 метрів у висоту. Вона характеризується повторним цвітінням, яке можна підтримувати, видаляючи зів’ялі суцвіття.
ЯК ПРИРУЧИТИ СВОЮ ТРОЯНДУ?
«Ви дуже гарні, але порожні,— сказав іще маленький принц.— Задля вас не схочеться померти. Звісно, випадковий перехожий і про мою троянду подумає, що вона така сама, як і ви. Але вона одна-єдина, над усе найдорожча. Я-бо полив її. Я-бо накрив її скляним ковпаком. Я-бо затулив її ширмою. Я-бо нищив задля неї гусінь, лишив тільки двох чи трьох, щоб повиводились метелики. Я чув, як вона нарікала, і як хвалилась, і навіть як замовкала. Троянда ця — моя»
Подібно до Маленького принца із казки Антуана де-Сента Екзюпері, ми теж задаємося питанням як приручити свою троянду – як домогтися того, аби вона теж обдарувала нас своїми пряними бутонами, аби тішила око не один рік і не страждала від різноманітних хвороб та шкідників?
ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ ТА ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ПОСАДКИ
Троянди можуть рости на більшості типів ґрунтів, проте найкраще для них підходять слабокислі, легкі суглинисті ґрунти з високим вмістом гумусу. Важливо, щоб земля була повітропроникною та добре утримувала вологу. Трояндам не підходять сухі піщані ґрунти, оскільки вони взимку сильно промерзають, а влітку швидко висихають. На кам'янистих ділянках, таких як рокарії або альпійські гірки, троянди теж ростуть погано.
Ці рослини дуже люблять світло, від якого залежить їхній розвиток, утворення бутонів і тривалість цвітіння. Проте варто розрізняти освітленість і прямі сонячні промені, оскільки деякі сорти можуть мати обпалені квіти при тривалому перебуванні на відкритому сонці.
Троянди не переносять застою повітря, протягів і низинних заболочених ділянок, де є надлишок вологи. Високий рівень ґрунтових вод також є неприйнятним для їхнього вирощування.
ПОСАДКА ТРОЯНД
Саджанці троянд висаджують як навесні, так і восени. При весняній посадці краще обирати період з кінця квітня до початку травня, коли вже минула загроза заморозків. Восени посадку проводять з кінця вересня до початку листопада.
Для родючого ґрунту викопують ями на глибину коренів плюс 15-20 см (50х50 см). Якщо ж ґрунт важкий або виснажений, яма має бути глибшою (60-70 см) і заповненою поживним субстратом або компостом.
Місце щеплення саджанця має бути заглиблене на 5 см нижче поверхні ґрунту. Це запобігає пересиханню і появі дикої порослі шипшини. Надмірне заглиблення може сповільнити ріст і відкласти цвітіння на наступний сезон.
Показово, що наразі існує 2 методи посадки:
- Класичний метод: на дно ями насипають ґрунтосуміш, саджанець опускають в яму, розправляють коріння на земляному горбку, поступово засипають землею, формують земляний борт для поливу і рясно поливають. Коли вода вбереться, перевірте положення місця щеплення. Якщо саджанець осів у землі – акуратно потягніть вгору за надземну частину рослини. Далі – підгортаємо, притіняємо, поливаємо.
- «Мокрий» метод: яму заповнюємо водою, а саджанець висаджуємо без утворення повітряних порожнин. Періодично трохи трусіть саджанець, щоб земля ущільнилась. У кінці перевіряємо розташування кореневої шийки, при необхідності коригуємо. Далі – підгортаємо, притіняємо, поливаємо.
Відстань між саджанцями троянд залежить безпосередньо від сорту троянди: наприклад, для чайно-гібридних троянд і флорибунди – від 40-50 см; для плетистих, паркових і крупних кущових троянд – висаджувати біля опори або шпалери на відстані не менше 1 м один від одного, сильнорослі сорти – від 1,5 м; а для мініатюрних троянд і троянд патіо – 25-30 см.
ЯК ДОГЛЯДАТИ ЗА ТРОЯДАМИ ПІСЛЯ ПОСАДКИ
Основні аспекти догляду за трояндами включають розпушування, прополку та полив, подібно до догляду за іншими садовими рослинами. Регулярно слід видаляти відцвілі суцвіття, плодові коробочки, а також пожовкле або хворе листя і гілки.
Важливий момент – троянди не терплять застою води біля коренів, тому поливати їх потрібно тільки після висихання ґрунту. Рекомендується поливати під корінь і уникати контакту води з листям та квітами, особливо в ранкові або вечірні години.
Стосовно підживлення, то варто пам’ятати, що підгодовувати троянди можна лише ПІСЛЯ або ДО цвітіння. Навесні варто підживлювати азотними та фосфорними добривами, під час закладання бруньок – фосфорними та добривами з великим вмістом магнію, а ось під кінець літа варто удобрити кущі троянд калійними добривами.
.png)
ПІДГОТОВКА ДО ЗИМІВЛІ ТРОЯНД
З середини вересня варто припинити підживлення, крім калійно-фосфорних добрив, і обрізати бутони. Перед морозами слід зробити окучку навколо рослин для захисту місця щеплення. А наприкінці жовтня обрізають пагони чайно-гібридних і флорібудних троянд до 30 см.
За тиждень до стабільних морозів пагони високих троянд знімають з опор, кладуть на землю та укривають легким матеріалом. Відкривати троянди навесні потрібно після останніх морозів.
ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ: ЯК БОРОТИСЯ І ЩО ТРЕБА ЗНАТИ
Троянди є досить витривалі до різноманітних хвороб та шкідників, вони досить витривалі до морозів та холодів, однак варто пам’ятати про деякі основні моменти догляду та боротьби із захворюваннями:
Несправжня борошниста роса троянд зазвичай проявляється наприкінці весни – на початку літа. Хвороба спершу проявляється через червонувато-бурі плями на молодих листках, які згодом світлішають, сіріють і буріють, що призводить до їх опадання. На пагонах з'являються тріщини, пелюстки бутонів чорніють і теж опадають. Хвороба розвивається за вологої погоди, а за сухої спеки — затухає. Найбільш вразливими є сортові троянди, зокрема чайно-гібридні. Для боротьби із цим захворюванням використовують препарати з цинком і міддю, а також підживлюють рослини фосфором і калієм.
Чорна плямистість уражує листя і молоді пагони, на яких утворюються чорні плями, що викликають опадання листя і ослаблення рослини. Хвороба поширюється з краплями води, особливо під час роси. Максимального розвитку досягає в серпні. Для захисту видаляють уражене листя і обробляють кущі фунгіцидами.
Іржа троянд з’являється у вигляді жовто-оранжевих горбиків на стеблах і листках. Спори грибка поширюються, спричиняючи передчасне опадання листя і засихання пагонів. Для боротьби використовують обробку мідним купоросом і фунгіцидами.
Борошниста роса проявляється білим нальотом на листях, пагонах і квітках. Її розвиток активізується при підвищеній вологості та температурі. Для запобігання захворюванню важливо уникати загущення насаджень і надлишку азоту в ґрунті.
Септоріоз листків троянди проявляється у вигляді білуватих або темно-сірих плям із червоною облямівкою, які зливаються, покриваючи значну частину листя. У центрі плям утворюються чорні крапки — пікніди. Уражені листки опадають, а квітки стають недорозвинені. Церкоспороз листків виглядає як дрібні бурі плями з темною облямівкою, а пурпурова плямистість — як чорні або пурпурові плями, облямовані широкою багряною смугою. Для боротьби з цими хворобами застосовують мідевмісні препарати та бордоську рідину, обрізають уражені пагони й спалюють опале листя.
Серед шкідників троянд найпоширенішими є павутинний кліщ, зелена розанна попелиця, листовійки та цикадки. Павутинний кліщ викликає утворення жовтих плям на листках, а у важких випадках навіть з’являється густа павутина навколо бутонів. Кліщі особливо активні в умовах сухого повітря, тому найбільш ефективними заходами боротьби є підвищення вологості та обробка акарицидами.
Листовійки на трояндах спричиняють згортання листя в трубочки, їх пошкоджує дрібна жовта або сіро-зелена гусінь, що живе всередині згорненого листя. Для боротьби рекомендується обривати уражене листя, а при необхідності застосовувати системні інсектициди.
Попелиця зелена на трояндах живиться соком молодих пагонів, бутонів та листочків, деформуючи їх. Шкідники бувають зеленими, чорними або бурими і легко помітні. Якщо ураження незначне, попелицю можна видалити вручну, а при масовій появі слід застосовувати інсектициди.
Трипси на трояндах пошкоджують бутони і квітки, утворюючи на пелюстках бурі або чорні плями, особливо часто уражаючи ароматні та світлі сорти. Ці дрібні чорні комахи швидко бігають усередині квітки. Для боротьби з трипсами слід восени перекопувати ґрунт, прибирати опале листя, а також застосовувати настої з кропиви або інсектициди.
Цикадка на трояндах пошкоджує листя, утворюючи на ньому білі плями, після чого листки засихають і опадають. Цикадка — це жовта комаха до 4 мм завдовжки, яка сидить із нижнього боку листя уздовж жилок. Шкідники активно пересуваються при потривоженні. Для боротьби використовують обприскування системними інсектицидами.
Троянди – це рослини, які вимагають уваги та догляду, але їхня краса винагороджує зусилля садівника. Правильний вибір сортів, регулярне підживлення, полив і контроль за станом рослин допоможуть зберегти їх здоров'я та забезпечити рясне цвітіння протягом усього сезону і тоді ви, подібно до Маленького принца, теж зможете приручити свою троянду і вона обов’язково зацвіте буйними і запашними бутонами.
